Ця зустріч вийшла дуже живою – і по-справжньому різною. Кожна учасниця обрала свій спосіб бути в цьому просторі: хтось одразу занурився в розмови, хтось пішов у гру, а хтось тихо сів малювати. І все це було про відновлення.
Легкість гри і радість взаємодії
За одним столом розгорталися шпигунські баталії в «Кодових іменах» – із азартом, сміхом і веселими спробами «зчитати» одна одну. Поруч лунало емоційне «UNO!» – із дружнім змаганням, підтримкою та живими реакціями.
Гра стала способом перемкнутися, розслабитися і знову відчути контакт із радістю та легкістю.
Тиша і творчість
Водночас у кутку народжувалися малюнки – тихо, зосереджено, у власному темпі. Для когось це був спосіб видихнути, побути з собою і відновити внутрішній баланс.
Творчість стала ще однією мовою контакту – без слів, але дуже глибокою.
Живі розмови
Між іграми учасниці говорили про своє:
про втому, сумніви, маленькі радощі, щоденні виклики.
Без пафосу.
Без ролі «я впораюсь».
Просто по-людськи – чесно і з повагою одна до одної.
Простір, де можна бути по-різному
Ці дві години стали нагадуванням, що підтримка має різні форми:
- іноді це глибока розмова,
- іноді сміх за спільним столом,
- іноді – тиха присутність поруч,
- а іноді – можливість мовчки малювати поряд із тими, хто розуміє.
І кожна з цих форм – важлива і цінна.
Цей захід було проведено за підтримки ГО «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ» та Гуманітарного фонду для України (UHF). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю ГО “Норма Віта” і не може використовуватися для відображення точок зору ГО «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ» та Гуманітарного фонду для України (UHF). Загальне посилання на інформаційні ресурси та канали комунікації ГО «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ» – https://linktr.ee/Desyatekvitnya
