Зустріч пройшла у дуже делікатній і довірливій атмосфері. Простір лише для жінок створив більше м’якості, уважності одна до одної й можливості бути справжніми без необхідності щось пояснювати чи приховувати.
Через роботу з піском і фігурками учасниці досліджували власне відчуття безпеки – яким воно є зараз, чого потребує і як проявляється всередині. Кожна створювала своє «безпечне місце»: для когось воно було спокійним і затишним, для когось – із чіткими межами та захистом, а в когось проявлялися тривога чи настороженість. І все це мало право бути.
У процесі м’яко піднімалися теми довіри, вразливості, контролю та внутрішньої опори. Без тиску на «правильні висновки», без оцінок і поспіху. Важливим було не створити красиву композицію, а дозволити проявитися власним відчуттям і станам.
Група стала дбайливим простором підтримки – через уважність, присутність і повагу до особистого досвіду кожної. Іноді саме можливість бути почутою без порад та інтерпретацій уже створює відчуття більшої безпеки.
Для багатьох ця зустріч стала маленьким, але важливим кроком до контакту із собою та внутрішнім відчуттям опори – тим, яке можна поступово будувати й зберігати всередині себе.
💛 Дякуємо всім учасницям за довіру, відкритість і бережну присутність у цьому спільному процесі.
