Зустріч пройшла у форматі живого, чесного діалогу та глибокої практичної роботи. Ми досліджували, на чому насправді тримається внутрішня стійкість кожної людини: де наші справжні опори, а де – звичні ілюзії, що виснажують більше, ніж підтримують.
Під час лекції та практик учасниці й учасники:
- усвідомили свої смислові, ресурсні та ідентичнісні опори – те, що допомагає залишатися в рівновазі в складні моменти;
- побачили типові перекоси: надмірну самостійність, коли тягнеш усе сам/сама, або залежність від інших, яка забирає свободу;
- навчилися розрізняти здорову самоопору від жорсткого контролю над собою, що часто лише підсилює напругу;
- отримали набір простих тілесних, емоційних і екзистенційних практик, які можна застосовувати одразу – у повсякденності, під час стресу чи перевантаження.
Атмосфера
Зустріч виявилася дуже заземлюючою, м’якою та водночас структурованою. Було багато усвідомлень, тихих інсайтів та відчуття, що «опори є» – їх просто потрібно побачити й навчитися на них спиратися.
