Що насправді робить наше життя важливим для нас? Що допомагає рухатися вперед, коли старі плани вже не працюють, а нові орієнтири ще тільки шукаються?
Саме про це говорили на зустрічі «Псиклабу». Досліджували власні цінності, бажання та вибори, розмірковували про знайоме «треба» і про те, де серед нього губиться наше власне «хочу».
Окремо говорили про моменти, коли життя ніби відкладається на потім: спочатку робота, справи, обов’язки – а вже потім усе інше. Але коли настає те саме «потім»? І чи обов’язково сенс життя має бути великою метою?
У розмові шукали власні орієнтири – те, що справді важливо, дає сили, викликає інтерес і допомагає відчувати, що ми живемо своє життя, а не просто виконуємо список «треба».
Готових відповідей не шукали. Натомість було багато запитань, роздумів і можливостей подивитися на звичні речі трохи по-новому.
Дякуємо всім учасницям та учасникам за щирість, цікавість до себе й готовність разом шукати свої сенси та орієнтири. 💛🌿
