Це була зустріч, у якій майже не хотілося поспішати чи багато говорити.
Більше – слухати, відчувати й бути поруч із собою.
Через медитацію, пісочну терапію та обережний діалог учасниці наближалися до тієї частини себе, яка залишилася у довоєнному часі. Не для того, щоб «повернути як було», а щоб відчути зв’язок.
- У когось це були чіткі образи й спогади,
- у когось – лише відчуття або настрій, який складно назвати словами.
- Хтось зміг торкнутися цієї частини глибше, хтось – лише наблизитися.
І це було достатньо.
У просторі не було вимоги бути сильними чи «правильно проживати» досвід. Можна було рухатися у своєму темпі – з повагою до того, що піднімається всередині.
Іноді навіть короткий дотик до себе «тієї/того» вже змінює щось у теперішньому:
з’являється більше розуміння, трохи більше опори, трохи більше м’якості до себе.
Цей захід було проведено за підтримки ГО «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ» та Гуманітарного фонду для України (UHF). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю ГО “Норма Віта” і не може використовуватися для відображення точок зору ГО «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ» та Гуманітарного фонду для України (UHF). Загальне посилання на інформаційні ресурси та канали комунікації ГО «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ» – https://linktr.ee/Desyatekvitnya
